ЩО ЦЕ ЗА ДЕНЬ?
Вести облік свого майна та коштів люди почали з найдавніших часів, але чомусь набула поширення думка, що бухгалтерська справа — це нудне й одноманітне заняття. Щоправда, при цьому ніхто не сумнівається, що без обліку та аудиту не може функціонувати жодне підприємство — від найменшої кав’ярні до величезного міжнародного концерну. Сучасні обліковці відрізняються високим інтелектом, логічним мисленням, здатністю до аналізу, порядністю й точністю, і навіть вважають, що в їхній роботі присутні елементи творчості. Представники цих професій в Україні мають власне професійне свято — День бухгалтера та аудитора, який відзначається щороку 16 липня.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ БУХГАЛТЕРА І АУДИТОРА УКРАЇНИ?
Разом з початком господарської діяльності людини виникла й потреба в обліку витрат і прибутків. Вважається, що на території України перший такий облік належав давній культурі Трипілля. Археологами знайдено глиняні таблички та кульки різного розміру з нанесеними на них загадковими знаками, які трипільці гіпотетично могли використовувати для обліку зерна, худоби та інших ресурсів
Більш вірогідні відомості про облік на наших землях беруть початок від VIII століття до нашої ери, коли на Чорноморському узбережжі з’явилися поселення греків. Міста були досить розвиненими — там карбували гроші та активно торгували. Облікові записи вели на глиняних та гіпсових дошках, використовували також рахівниці — абаки. В грецьких колоніях існувала податкова система та навіть банки, а складання кошторису було звичною справою.
ПОЛЮДДЯ
Податки було запроваджено й князями Київської Русі: так зване «полюддя» у вигляді обов’язкового відробітку, данина в натуральній формі та мито від торгівлі. Великим поштовхом для розвитку науки взагалі, і зокрема, облікової, стало християнство. Відкрилися школи, де вчили математиці, а «кунний» обмінний еквівалент, тобто цінне хутро, замінили срібними й золотими монетами.
При княжому дворі та в боярських маєтках існувала спеціальна посада — печатник. Ця людина вела облік та звітність, а також зберігала печатку господаря. Готували таких обліковців у монастирях. Саме в монастирях, де зазвичай було досить велике й різноманітне господарство, започаткували обліковий принцип відповідальності певної особи за певне майно. Надходження й витрати товарів, продуктів та грошей фіксувалися в облікових реєстрах, регулярно проводилися інвентаризації. За нестачу чи розтрату до відповідальних застосовували фізичні покарання, могли навіть стратити.
КУПЕЦЬКІ ГІЛЬДІЇ
Поява в Україні купецьких гільдій в XIV – XV століттях вдосконалила систему обліку. В касових книгах відображалися дата, сума та призначення платежу. При цьому, між двома записами не мало бути вільного місця, аби нічого не можна було дописати. Такі книги існували в двох примірниках — один зберігався в купця, інший — в людини, що безпосередньо вела облік. До речі, ця людина складала спеціальну присягу в чесності.
В XVI — XVII століттях в Україні переважали принципи італійської бухгалтерської школи. Були добре відомі трактати Пачолі «Про рахунки i записи» та Котрулі «Про торгівлю i досконалого купця», які широко застосовувалися як навчальні посібники. Пізніше, під час перебування західної частини України під владою Австро-Угорщини, переважати на тій території стали правила німецької бухгалтерської школи, натомість в східних українських землях панувала російська бухгалтерська традиція.
ЧАСИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ
Після 1917 року радянська влада прагнула будувати бухгалтерський облік не на економічних, а на ідеологічних засадах. Період НЕПу дозволив дещо відновити традиційну бухгалтерію, але невдовзі влада змінила політику, запровадивши планову систему господарства, яка передбачала державну регламентацію та централізацію бухгалтерської справи.
Попри це, були й значні досягнення в сфері господарського розрахунку, обліку витрат i калькулювання собівартості продукції, механізації та автоматизації обліку. Важливий доробок у цій справі належить вченим – вихідцям з України, зокрема, Олександру Рудановському, Моісею Жебраку, Адольфу Лозинському. Київ, Одеса та Харків стали першими українськими містами, де було відкрито спеціальні освітні заклади. Значну роль в розвитку бухгалтерського обліку відіграли Прокіп Німчинов, Микола Чумаченко, Анатолій Кузьмінський.
НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА
Після проголошення незалежності в Україні розпочався період становлення національної системи обліку з урахуванням міжнародних стандартів. Було прийнято новий план рахунків, нові реєстри обліку та форми фінансової звітності. Розвивалися аудит, методологія оцінки активів, зобов’язань, капіталу. Але оскільки розвиток світової економіки не зупиняється ні на хвилину, то й облік як наука постійно вдосконалюється, в тому числі й в Україні.
Усвідомлюючи той факт, що бухгалтерський облік є базою для прийняття важливих управлінських рішень, а робота обліковців сприяє успішній діяльності підприємств, і в кінцевому результаті — зростанню національної економіки, українська влада вирішила вшанувати працю бухгалтерів. Тому 2004 року указом президента в нашій країні офіційно було встановлено День бухгалтера з датою 16 липня. В 2018 році до назви свята було внесено зміни, і з того часу ми відзначаємо День бухгалтера та аудитора.
